По першому льоді окунь збирається
в мілководних заливах, пляжах, в основному в прибережній зоні там де неглибоко
є підводні кущі, різна рослинність, коряги і глубина не перевищує 1-1,5 метра в такій порі
там можна злапати настоящого горбача. Але цей період продовжується недовго і
приблизно через півтора, два тижня максимум, після льодостава окунь починає
переміщатись з мілководдя в найбільш глибокі місця і чим ближче до глухозим’я,
тим глибші місця він займає. В середині зими окунь в основному знаходиться на
глибоких ямах і ловити його в прибережній зоні немає ніякого сенсу і інтересу
так як ловитись буде в таких місцях маленькі окуньці-травяники які не вражають
по розмірах і вагою приблизно 20 – 30 гр. В період глухозим’я окунь на також переважно на глибині і
ловиться погано, може взагалі не харчуватись, впадати в ступор і не реагувати
на жодні приманки. Та тільки кислородний режим весною покращується окунь знову
починає активно переміщатись в пошуках їжі. Щукати окуня весною потрібно на
невеликих глибинах приблизно 1-1.5 метра, на перспективних місцях поблизу
підводних кущів, коряг, а також на виходах з ям.