Уклійка - Види риб - Все про рибалку, рибалка відео ловля щуки та ловля окуня.
Уклійка
З точки зору технічного оснащення поплавочний спорт є найбільш затратним, а також складним в освоєнні на “спортивному” рівні, адже доведеться освоювати всі чотири види: мах, болонку, штекер, матч. Ніхто і ніколи не може бути впевненим, чим доведеться ловити на майбутніх змаганнях. Крім того, зростає кількість тактичних схем, адже кожен з поплавочних видів передбачає різні дистанцію, техніку, прикормку, рибу. Але є одна техніка, яка не вимагає дуже дорогого оснащення, а може принести призові місця. Мова про короткий мах, або ловлю уклійки.

В цьому матеріалі ви не знайдете повних відповідей на всі запитання із спортивної махової вудки. Це скоріше огляд, прочитавши який, кожен, хто готує себе для поплавочного спорту може уявити масштаб знань і вмінь, які треба освоїти, а також основний напрям тренувань. Тому тут зібрана інформація, і з власного досвіду, і із спортивних форумів, і зі звітів про змагання, із закордонних джерел. Отже, вчимося разом.

Вудилища

 На прилавках рибальських магазинів ви знайдете велику кількість махових вудлищ, або, як ще їх називають “без кілець”. Взагалі, по довжинах вудлищ можна класифікувати і мінімальну вагу, яку можна ними закинути. Вудлища для “уклійки” – від 2 до 4 м, поплавці від 0,5 г. Середні махи - 5-8 м – від 1,5 грами. Довгі махи - 9-10 м – від 3 грамів. При зустрічному вітрі всі ці ваги треба збільшувати. Тому домінуюча думка – для спорту необхідно короткі махи – для ловлі уклійки (іноді плотвички та окунця) довжиною 2-4 метри, та довгі махи 9-10 метрів, для ловлі на дистанціях 13-16 м, тобто відразу за дистанцією штекера. Середні махи, дистанція яких перекривається штекером, можна не купувати. Нагадаю, що це лише одна з думок, є багато спортсменів, які успішно ловлять на середні махи і навіть виграють ними змагання. З іншого боку, відсутність штекера змушує купувати і середні махи: 5, 6, 7, 8 метрів.

Яка кількість вудок необхідна? Короткий мах передбачає швидкісну ловлю уклійки. Обрив або запутування оснастки буде вимагати швидкої заміни вудлища, адже ніхто на змаганнях оснастки не перев’язує. Тому бажано мати: 2 м – 2 шт, 3 м – 2 шт, 3,5 м – 2 шт, 4 м – 2 шт. Це – мінімальний набір. Маючи його, ви завжди будете впевнені, що зможете швидко ловити уклійку на основних дистанціях її перебування, і у випадку запутування або обриву оснаcтки, завжди маєте одне споряджене запасне вудлище.

Дуже важко порадити конкретні моделі, оскільки тут має місце суб’єктивний фактор. Якась вудка “лягає” в руку, якась ні. Зрозуміло, що вудлища повинні бути виготовлені з високоякісного (а значить легкого і жорсткого) вуглепластику, зверніть увагу на продукцію фірм Maver, Trabucco, Milo, Colmic, Shimano, Bayron. Багато фірм виготовляють спеціальні серії махових вудлищ для уклійки (Maver Stealth, Milo Alborella), іноді вони навіть продаються в наборах від 2 до 4 м в одному чехлі.

Оснащеня

Поплавці для ловлі уклійки: зліва направо: «голка», класичні для течії,
класичні для стоячої води.

Оснащення укліїчного вудлища трохи відрізняється від стандартного “махового”. Насамперед, тягарці на вудлищі треба розмістити рівномірно, це дасть змогу досягти клювання не лише після вставання поплавця, але й на фазі падіння. Повідок короткий 10-15 см, гачки №18-20, з довгою цівкою, з тонкого дроту. При крупній уклійці розмір гачка збільшують до №16, оскільки рот в цієї рибки достатньо великий і обережністю вона не славиться. Основна жилка 0,08 мм, повідок – 0,1 мм. Товстіший повідок дозволить набагато швидше і впевненіше знімати рибу з гачка. Повідок бажано з якісної дорогої жилки, бо лише вона більш-менш відповідає заявленому діаметру. Можемо порадити Smart SLR, Trabucco SuperElit або Diamond, Colmic Xilo, Shimano Ultegra.

Дехто використовує гачки без борідки. Такі гачки пришвидшують процес знімання з гачка, але збільшують процент сходів у тих, хот не достатньо володіє технікою. Початківцеві не варто застосовувати такі гачки, з часом – бажано. Дуже часто уклійка чіпляється не за губу, а за тонку шкірку всередині пащі. Повідок 0,1 мм дозволить просто вирвати гачок з пащі риби, до речі, без негативних наслідків для самої уклійки, вона залишиться живою. Поплавки типу “голка”, або “звичайні” вагою від 0,5 до 1 г. Перевірено на власному досвіді, що триметровим вудлищем можна закидати поплавці 0,5 грамів навіть проти несильного вітру. У випадку дуже поганого клювання, коли вже мова йде не про швидкість, а про те, щоб наловити “хоч щось”, діаметр повідка можна зменшити до 0,08 мм, а гачки – до №22. Але з мого досвіду, такі кроки можуть покращити клювання плотви, але аж ніяк не уклійки. Якщо уклійка є, вона клювати буде, не дуже звертаючи увагу на снасть, якщо немає і не реагує на прикормку – практично нічого не допоможе, лише постійно годувати, розраховуючи на підхід рибки. Ловля уклійки класично відбувається “під ногами”. По-перше, уклійка тут живе і годується, біля самого берега. По-друге, чим коротша вудка, тим більша швидкість ловіння. Але іноді, під впливом різноманітних факторів (переважно – хижаки), уклійка відходить від берега, а також переміщується на глибші місця, або ловиться “впів-води”. При ловлі в середніх шарах може скластися така ситуація, що під самою поверхнею стоїть маленька уклійка, а в середніх шарах – середня і крупна. В цьому випадку тягарці на оснастці треба зсовувати в однин ланцюжок, залишаючи лише одну дробинку для підпаска. Концентрація тягарців дасть змогу “пробити” шар мікроскопічної рибки і ловити крупнішу.

Пошук уклійки відбувається пробними закиданнями спочатку короткою вудкою, потім довшими (до 4м). Якщо уклійка знайдена, необхідно міняти глибину спуску до того моменту, поки клювання не стануть постійними, на кожному закиданні. Переважно глибина ловіння перебуває в діапазоні 0,5-1,5 м.

Ловля крупної уклійки з дна на більшій глибині – це вже трохи інший підвид спортивного маха. При такій ловлі, яка може відбуватися на нормальній дистанції і пристойній глибині, велика уклійка попадається разом з плотвою та іншими видами. Для цього виду ловлі необхідні вже середні та довгі махи.

Прикормка і наживка.

У відомих фірм-виробників існують спеціальні прикормки для уклійки (Sensas Abletix, Sensas Surface, Trabucco Alborella), але ціна на них немала. Саморобні суміші теж працюють непогано. Основна вимога до такої прикормки: дрібна фракція складників. Ця вимога трохи ускладнює і процес підгодівлі. Дрібно перемелені прикормки повинні давати стійку хмари каламуті. Один з найпростіших рецептів: перемелене на кавомолці цукрове печиво з меленим насінням соняшника та сухим молоком. Іноді прикормку для уклійки замішують на кип’яченому молоці. Але краще перемолоти на кавомолці недорогу фірмову прикормку: українські “ФішДрім” або “Фішку”, польські “Трапер” або “Дракон”.

Замішується прикормка для уклійки або “недомочена”, або “перемочена”. Недомочена розлітається на шматочки вже при ударі об воду, але її дуже складно закидати. Зрештою, на дистанцію 3-5 метрів можна закинути. “Перемочена” прикормка – доведена до стану густої сметани, при закиданні ніби розчиняється і зависає в товщі води. Для закидання такої прикормки використовують звичайні ложки. В будь-якому разі годувати бажано одну точку, адже концентрація корму на обмеженій ділянці викликає конкуренцію і призводить до активного клювання. Одно разу я бачив на змаганнях, як годували уклійку дуже рідкою прикормкою, консистенцією, як рідка сметана. Суміш заливали в пластмасову пляшечку, яку перетворювали в “псикалку”, пробивши отвір в кришці. Ось, так, “псикаючи” з пляшки, доставляли рідку прикормку в точку ловлі. І з ложкою, і з “псикалкою” треба бути уважним, оскільки правила забороняють використання додаткових пристроїв для підгодовування (окрім рогаток для матчевої вудки і чашок для штекера). Краще це питання узгодити з головним суддею до початку змагань. На течії, особливо сильній, кількість прикормки, яку закидають за один раз, повинна бути мінімальною (півжменьки), оскільки велика кількість дасть велику “хмарку”, яку знесе за течією, а за хмаркою потягнеться і уклійка. Присутність кормового мотиля в прикормці обов’язкова, також дуже корисно підкидати по 5-10 личинок дрібного опариша. Не варто також забувати, що просте закидання снасті вже приваблює уклійку. Тому коли шукаєте дистанцію, де стоїть уклійка, кидайте cнасть в одне місце, адже звук від падіння снасті приваблює рибу. Якщо ви будете хльостати снастю в різні напрямки, ви самі дезорієнтуєте уклійку. Це активна і рухлива рибка, годуйте прикормкою і кидайте снасть туди, куди потрібно вам, уклійка повинна підійти. Це правило іноді не працює – під час різкої зміни погоди, коли вся риба дуже малоактивна, уклійку доведеться шукати. Класична наживка для спортивної ловлі уклійки – середній за розміром білий опариш. Іноді для селекціїї крупнішої уклійки використовують крупного опариша. Коли уклійка “капризує” (особливо в холодну пору року), її ловлять на мотиля, або бутерброд опариш-мотиль. Також при поганому клюванні влітку переходять на дрібнішого опариша, експериментують з пофарбованими личинками. Окремо треба сказати про кастера – лялечку опариша. Кастером дуже добре підгодовувати уклійку, оскільки він не розповзається і не тоне у воді. Для наживки використовують личинку світло-коричневого кольору. На кастера переважно клює крупніша уклійка. Найкраще ловити на кастера, коли у спекотний день уклійка годується біля самої поверхні води. Проте ніщо не зрівняється по швидкості з ловлею на опариша, тим більше, що на одну личинку реально зловити кілька рибинок.

Рослинні принади (кулька хліба, манна бовтанка) тут не розглядаємо, оскільки вони не дають швидкості, необхідної для змагань. Хоча такі принади влітку можуть бути також дуже ефективні.

Категорія: Види риб | Переглядів: 1439 | Додав: rubalka-mr | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0