Ловимо улійку на короткий спортивний мах - Цікаві історії та поради - Все про рибалку, рибалка відео ловля щуки та ловля окуня.
Ловимо улійку на короткий спортивний мах
Ловимо улійку на короткий спортивний мах

З точки зору технічного оснащення поплавочний спорт є найбільш затратним, а також складним в освоєнні на “спортивному” рівні, адже доведеться освоювати всі чотири види: мах, болонку, штекер, матч. Ніхто і ніколи не може бути впевненим, чим доведеться ловити на майбутніх змаганнях. Крім того, зростає кількість тактичних схем, адже кожен з поплавочних видів передбачає різні дистанцію, техніку, прикормку, рибу. Але є одна техніка, яка не вимагає дуже дорогого оснащення, а може принести призові місця. Мова про короткий мах, або ловлю уклійки.

В цьому матеріалі ви не знайдете повних відповідей на всі запитання із спортивної махової вудки. Це скоріше огляд, прочитавши який, кожен, хто готує себе для поплавочного спорту може уявити масштаб знань і вмінь, які треба освоїти, а також основний напрям тренувань. Тому тут зібрана інформація, і з власного досвіду, і із спортивних форумів, і зі звітів про змагання, із закордонних джерел. Отже, вчимося разом.





Вудлища

На прилавках рибальських магазинів ви знайдете велику кількість махових вудлищ, або, як ще їх називають “без кілець”. Взагалі, по довжинах вудлищ можна класифікувати і мінімальну вагу, яку можна ними закинути. Вудлища для “уклійки” – від 2 до 4 м, поплавці від 0,5 г. Середні махи - 5-8 м – від 1,5 грами. Довгі махи - 9-10 м – від 3 грамів. При зустрічному вітрі всі ці ваги треба збільшувати. Тому домінуюча думка – для спорту необхідно короткі махи – для ловлі уклійки (іноді плотвички та окунця) довжиною 2-4 метри, та довгі махи 9-10 метрів, для ловлі на дистанціях 13-16 м, тобто відразу за дистанцією штекера. Середні махи, дистанція яких перекривається штекером, можна не купувати. Нагадаю, що це лише одна з думок, є багато спортсменів, які успішно ловлять на середні махи і навіть виграють ними змагання. З іншого боку, відсутність штекера змушує купувати і середні махи: 5, 6, 7, 8 метрів.

Яка кількість вудок необхідна? Короткий мах передбачає швидкісну ловлю уклійки. Обрив або запутування оснастки буде вимагати швидкої заміни вудлища, адже ніхто на змаганнях оснастки не перев’язує. Тому бажано мати: 2 м – 2 шт, 3 м – 2 шт, 3,5 м – 2 шт, 4 м – 2 шт. Це – мінімальний набір. Маючи його, ви завжди будете впевнені, що зможете швидко ловити уклійку на основних дистанціях її перебування, і у випадку запутування або обриву оснаcтки, завжди маєте одне споряджене запасне вудлище.

Дуже важко порадити конкретні моделі, оскільки тут має місце суб’єктивний фактор. Якась вудка “лягає” в руку, якась ні. Зрозуміло, що вудлища повинні бути виготовлені з високоякісного (а значить легкого і жорсткого) вуглепластику, зверніть увагу на продукцію фірм Maver, Trabucco, Milo, Colmic, Shimano, Bayron. Багато фірм виготовляють спеціальні серії махових вудлищ для уклійки (Maver Stealth, Milo Alborella), іноді вони навіть продаються в наборах від 2 до 4 м в одному чехлі.

Оснащення



Поплавці для ловлі уклійки: зліва направо: «голка», класичні для течії,
класичні для стоячої води.

Оснащення укліїчного вудлища трохи відрізняється від стандартного “махового”. Насамперед, тягарці на вудлищі треба розмістити рівномірно, це дасть змогу досягти клювання не лише після вставання поплавця, але й на фазі падіння. Повідок короткий 10-15 см, гачки №18-20, з довгою цівкою, з тонкого дроту. При крупній уклійці розмір гачка збільшують до №16, оскільки рот в цієї рибки достатньо великий і обережністю вона не славиться. Основна жилка 0,08 мм, повідок – 0,1 мм. Товстіший повідок дозволить набагато швидше і впевненіше знімати рибу з гачка. Повідок бажано з якісної дорогої жилки, бо лише вона більш-менш відповідає заявленому діаметру. Можемо порадити Smart SLR, Trabucco SuperElit або Diamond, Colmic Xilo, Shimano Ultegra.

Дехто використовує гачки без борідки. Такі гачки пришвидшують процес знімання з гачка, але збільшують процент сходів у тих, хот не достатньо володіє технікою. Початківцеві не варто застосовувати такі гачки, з часом – бажано. Дуже часто уклійка чіпляється не за губу, а за тонку шкірку всередині пащі. Повідок 0,1 мм дозволить просто вирвати гачок з пащі риби, до речі, без негативних наслідків для самої уклійки, вона залишиться живою. Поплавки типу “голка”, або “звичайні” вагою від 0,5 до 1 г. Перевірено на власному досвіді, що триметровим вудлищем можна закидати поплавці 0,5 грамів навіть проти несильного вітру. У випадку дуже поганого клювання, коли вже мова йде не про швидкість, а про те, щоб наловити “хоч щось”, діаметр повідка можна зменшити до 0,08 мм, а гачки – до №22. Але з мого досвіду, такі кроки можуть покращити клювання плотви, але аж ніяк не уклійки. Якщо уклійка є, вона клювати буде, не дуже звертаючи увагу на снасть, якщо немає і не реагує на прикормку – практично нічого не допоможе, лише постійно годувати, розраховуючи на підхід рибки. Ловля уклійки класично відбувається “під ногами”. По-перше, уклійка тут живе і годується, біля самого берега. По-друге, чим коротша вудка, тим більша швидкість ловіння. Але іноді, під впливом різноманітних факторів (переважно – хижаки), уклійка відходить від берега, а також переміщується на глибші місця, або ловиться “впів-води”. При ловлі в середніх шарах може скластися така ситуація, що під самою поверхнею стоїть маленька уклійка, а в середніх шарах – середня і крупна. В цьому випадку тягарці на оснастці треба зсовувати в однин ланцюжок, залишаючи лише одну дробинку для підпаска. Концентрація тягарців дасть змогу “пробити” шар мікроскопічної рибки і ловити крупнішу.

Пошук уклійки відбувається пробними закиданнями спочатку короткою вудкою, потім довшими (до 4м). Якщо уклійка знайдена, необхідно міняти глибину спуску до того моменту, поки клювання не стануть постійними, на кожному закиданні. Переважно глибина ловіння перебуває в діапазоні 0,5-1,5 м.

Ловля крупної уклійки з дна на більшій глибині – це вже трохи інший підвид спортивного маха. При такій ловлі, яка може відбуватися на нормальній дистанції і пристойній глибині, велика уклійка попадається разом з плотвою та іншими видами. Для цього виду ловлі необхідні вже середні та довгі махи.


Прикормка і наживка


У відомих фірм-виробників існують спеціальні прикормки для уклійки (Sensas Abletix, Sensas Surface, Trabucco Alborella), але ціна на них немала. Саморобні суміші теж працюють непогано. Основна вимога до такої прикормки: дрібна фракція складників. Ця вимога трохи ускладнює і процес підгодівлі. Дрібно перемелені прикормки повинні давати стійку хмари каламуті. Один з найпростіших рецептів: перемелене на кавомолці цукрове печиво з меленим насінням соняшника та сухим молоком. Іноді прикормку для уклійки замішують на кип’яченому молоці. Але краще перемолоти на кавомолці недорогу фірмову прикормку: українські “ФішДрім” або “Фішку”, польські “Трапер” або “Дракон”.

Замішується прикормка для уклійки або “недомочена”, або “перемочена”. Недомочена розлітається на шматочки вже при ударі об воду, але її дуже складно закидати. Зрештою, на дистанцію 3-5 метрів можна закинути. “Перемочена” прикормка – доведена до стану густої сметани, при закиданні ніби розчиняється і зависає в товщі води. Для закидання такої прикормки використовують звичайні ложки. В будь-якому разі годувати бажано одну точку, адже концентрація корму на обмеженій ділянці викликає конкуренцію і призводить до активного клювання. Одно разу я бачив на змаганнях, як годували уклійку дуже рідкою прикормкою, консистенцією, як рідка сметана. Суміш заливали в пластмасову пляшечку, яку перетворювали в “псикалку”, пробивши отвір в кришці. Ось, так, “псикаючи” з пляшки, доставляли рідку прикормку в точку ловлі. І з ложкою, і з “псикалкою” треба бути уважним, оскільки правила забороняють використання додаткових пристроїв для підгодовування (окрім рогаток для матчевої вудки і чашок для штекера). Краще це питання узгодити з головним суддею до початку змагань. На течії, особливо сильній, кількість прикормки, яку закидають за один раз, повинна бути мінімальною (півжменьки), оскільки велика кількість дасть велику “хмарку”, яку знесе за течією, а за хмаркою потягнеться і уклійка. Присутність кормового мотиля в прикормці обов’язкова, також дуже корисно підкидати по 5-10 личинок дрібного опариша. Не варто також забувати, що просте закидання снасті вже приваблює уклійку. Тому коли шукаєте дистанцію, де стоїть уклійка, кидайте cнасть в одне місце, адже звук від падіння снасті приваблює рибу. Якщо ви будете хльостати снастю в різні напрямки, ви самі дезорієнтуєте уклійку. Це активна і рухлива рибка, годуйте прикормкою і кидайте снасть туди, куди потрібно вам, уклійка повинна підійти. Це правило іноді не працює – під час різкої зміни погоди, коли вся риба дуже малоактивна, уклійку доведеться шукати. Класична наживка для спортивної ловлі уклійки – середній за розміром білий опариш. Іноді для селекціїї крупнішої уклійки використовують крупного опариша. Коли уклійка “капризує” (особливо в холодну пору року), її ловлять на мотиля, або бутерброд опариш-мотиль. Також при поганому клюванні влітку переходять на дрібнішого опариша, експериментують з пофарбованими личинками. Окремо треба сказати про кастера – лялечку опариша. Кастером дуже добре підгодовувати уклійку, оскільки він не розповзається і не тоне у воді. Для наживки використовують личинку світло-коричневого кольору. На кастера переважно клює крупніша уклійка. Найкраще ловити на кастера, коли у спекотний день уклійка годується біля самої поверхні води. Проте ніщо не зрівняється по швидкості з ловлею на опариша, тим більше, що на одну личинку реально зловити кілька рибинок.

Рослинні принади (кулька хліба, манна бовтанка) тут не розглядаємо, оскільки вони не дають швидкості, необхідної для змагань. Хоча такі принади влітку можуть бути також дуже ефективні.


Ритм і тактика

Успіх ловця уклійки залежить від ритму, в якому ведеться ловля. Лише з досвідом, коли ця ловля буде доведена до автоматизму, можна розраховувати на пристойне місце в зоні. Приблизно цикл ловлі уклійки виглядає так: закидання правою рукою, покльовка, підсічка, вудлище під пахву правої руки, лівою знімаєм рибку з гачка, правою рукою насаджуєм свіжого опариша, лівою закидаєм жменю прикормки, правою – закидання. Майте на увазі, що швидкість знімання з гачка уклійки залежить від вашої вчасної реакції на клювання. Якщо вся снасть збалансована (рівномірно розміщені тягарці на жилці, поплавок 0,5 г) покльовку чітко видно і її треба реалізовувати негайно. Навіть краще навчитися робити підсічку «з випередженням»: таким чином гачок зачепиться лише «за шкірку» і його легко і швидко витягаємо з пащі рибки. Якщо будете спізнюватися з покльовкою, гачок сидітиме глибоко в горлі, і знімати його з гачка буде дуже важко, і, відповідно, буде трачатися час. А 15 секунд - це втрачені 10 г, які можуть коштувати вам медалі...

Якщо доведете швидкість ловлі до 4 уклійки за хвилину, можете розраховувати на призи: навіть маленька уклійка на 10 грамів принесе вам 2,4 кг за годину або 7,2 кг за тригодинний тур. З такими результатами можна обкласти медалями і кубками всю квартиру...

В житті буває трохи інакше: масове загодовування риби “під штекер” в сусідніх секторах відтягує уклійку від берега, тому дуже часто цю рибку доведеться “підтягувати” під короткий мах, годуючи малими порціями спочатку дистанцію 10 м. Потім 8 м, потім 6 м і ближче. Не завжди уклійка, як слухняний песик, потягнеться за вашою прикормкою. Друга проблема, з якою стикається ловець уклійки – хижаки. Активність уклійки біля берега дуже часто приваблює крупного окуня і щучку-трав’янку. Достатньо однієї атаки, щоб уклійка розбіглася і зібрати її назад буде дуже важко і це займе певний час. Якщо ж окунець розпочне у вашому секторі “облавне” полювання за уклійкою, пауза може тривати дуже довго... І тут нічим не зарадиш – хіба що чіпляти кілька личинок мотиля з червоним опаришем і ловити окуня, хоча найчастіше ловля цієї риби не зовсім передбачувана. При атаках хижака основна тактика така: продовжувати вперто і часто годувати ту саму дистанцію, хижак з часом відійде, а інстикт уклійки реагувати на корм, який падає зверху, заставить її знову підійти на потрібну вам відстань.

Дуже часто при правильному ритмі підгодовування на дистанцію короткого маху підтягується плотва, іноді пристойного розміру.

Такі «бонуси» компенсовують вимушені паузи. Третя загроза для ловця уклійки – психологічна. Іноді дуже важко продовжувати ловити 10-грамову рибку, коли поруч “довбають” 100-грамову плотву. Тут важливий розрахунок і тактика, розроблена заздалегідь на тренуваннях. Що краще, ловити одну плотву на 100 грамів кожні 3 хвилини (в годину 2 кг) чи 20 десятиграмових уклійок за 5 хв. (в годину 2,4 кг)? Треба ретельно рахувати кількість і вагу риби на тренуваннях, для того щоб вибрати оптимальну тактику. Також треба брати до уваги, що риба, крупніша за 100 г дуже рідко клює “як з кулемета”, на відміну від уклійки. Є ще один тактичний прийом, не зовсім “чесний”, але його широко застосовують на змаганнях. Якщо ви ловите уклійку, а поруч хтось штекером, довгим махом або болонкою успішно тягає крупну плотву, підкиньте трохи вашої укліїчної прикормки в свій сектор, але ближче до сусіда і на дистанцію, на якій ловить він. В результаті до суперника підійде дрібна уклійка, яка буде заважати ловити йому “нормальну” рибу, і дозволить вам вийти вперед. Так само будьте готові до того, що ваш суперник поруч буде кидати прикормку собі “під ноги”, хоча ловити буде на дальній дистанції. Розрахунок простий – приманити уклійку до себе, і не дати вам можливість ловити її активно... В процесі ловлі уклійки може потрапляти на гачок й інша риба, зокрема бистрянка, бичок, йорж, пічкур, гірчак. Переважно уклійка швидша за своїх конкурентів, і ті проблеми не становлять. Конкуренцію в швидкості уклійці може скласти тільки окунець. При великій кількості дрібного окунця переходять на ловлю на мотиля, яка теж може бути дуже результативною в плані ваги.


Про помилки

Основною помилкою початківця є недовіра до того твердження, що крупну уклійку можна ловити 2-3 метровими вудками “під ногами”. Я сам не міг в це повірити, поки не спробував. Насправді, іноді важко повірити, що на глибину 20-40 см, буквально вам під ноги, може зайти численна зграя крупої уклійки. Але досвід показує, що при нормальних погодних умовах влітку найкрупніша уклійка концентрується біля берега, де найбільше корму. Хоча ви можете уклійку і не бачити, не зважаючи на прозору воду. Крім того, крупна уклійка витісняє дрібних одноплемінників на дальшу дистанцію. Тому іноді комічно виглядають спроби початківців ловити дрібну уклійку 6-7 метровими махами, тоді як прямо “під носом”, на коротенькі вудки можна наловити кілька кілограмів за годину...

Інші помилки скажемо так, стандартні: недовіра до тонких жилок, дрібних гачків, маленьких поплавців, спортивної прикормки, але про це вже написано неодноразово.

Категорія: Цікаві історії та поради | Переглядів: 799 | Додав: rubalka-mr | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Добавляти коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі - зареєструйтесь, або увійдіть ввівши пароль і логін !
[ Регістрація | Вхід ]
[BODY]