Перше. Дуже важливо при лові на порожню мормишку вчасно підсікти. Пригадайте поплавець на воді літом: ось він затремтів, заглибився, поплив, сховався і лише після цього підсікаєш. Ця звичка у багатьох переноситься на зиму.

Мініатюрна зимова вудка повільно підіймається догори, раптом сторожок трохи помітно кивнув- клювання! Але рибалка замість блискавичної підсічки на якусь мить, ніби даючи заковтнути "наживку”, нахиляє вудилище вниз і потім підсікає. Але пізно! Окунь встиг "розгадати каверзу” і виплюнув мормишку. Ось чому іноді чуєш - клюють, а не підсікаються!

Друге. Для глухого часу має велике значення розмір мормишки: чим менше, тим краще. Але це дійсне для невеликих глибин - до півтори-двох метрів. На великих глибинах ловити на маленьку легеньку мормишку неефективно. Мормишка з отвором для волосіні дід кутом до осі гачка 120 вловистіша за мормишки з отвором під кутом 90°, у останніх більше порожніх підсічок.

Третє. Сама волосінь повинна бути тонкою. Навіть 0,15 мм затовста. Краще 0,08-0,12 мм. Відповідно сторожок повинен бути дуже чуйним. Природно, якщо візьме великий окунь (що трапляється рідко), порве волосінь. Ну і нехай! Все-таки пасивного (по сезону) окуня в 600 г на волосінь 0,12 мм витягнути можна.

Четверте. Всю снасть - мормишку, волосінь, сторожок потрібно ретельно балансувати на "гру” мормишки. На гачок насадити червоне або біле кільце ізоляції проводу. Перед виїздом на рибалку мормишку занурити в анісові краплі.

У лютому буває і таке: снасть тонка, перевірена, гра мормишкою різноманітна, з насадкою і без, окунь стоїть, а не бере. Кладу мормишку на дно і ледве-ледве повертаю з боку на бік - клює, але дуже ніжно, важко помітити, від - напруження втомлюються очі.

І ще: ні з мотилем, ні голу не бере. А якщо прикрити жало гачка одним хробачком – личинкою реп’яхової молі, а ще краще однією головкою мотиля, - хапає. Але знову ж клювання ніжні, вірніше, ліниві, помітити важко. Краще стежити не по кивку сторожка, а по коливаннях волосіні, але вудка повинна нерухомо лежати на льоду, а рука - бути напоготові. Зі всього сказаного зрозуміло, що риболовля в "глухий” час зими справа мудра, але не безнадійна. Потрібні досвід, уміння, вправність і терпіння.