Ще класики рибальських порад помiтили: наскiльки "зручним" буде мiсце для рибалки, настiльки ж воно виявиться i порожнiм. Стрiмчастi береги, мульке дно, непрохiднi хащi – саме такими є береги бiля рибних мiсць. А сьогоднiшня наша розповiдь – про мiсця для риболовлi, не лише здобутливi, але й навiть трохи не­безпечнi для самого рибалки.

Їдемо з товаришем рибалити на нове мiсце на Днiстрi. Сходимо там, де шосе перетинає рiку i вирiшуємо вiдiйти кiлька кiлометрiв вiд населених пунктiв. Кiлометрiв чотири суцiльнi хащi верболозiв, трясовина та несамовитi комарi. Несподiвано розступається гiлляччя, з туману виринає сонце i... газопровiд "Уренгой-Помари-Ужгород". Срiбляста труба двометрового дiаметру стримить на десяти сваях над Днiстром в долинi. Переходити боязко – висота п’ятиповерхового будинку, нiяких поручнiв. Переходимо, намагаючись не дивитися на днiстровi вири пiд ногами.

На протилежному березi набагато цiка-вiше – є де закинути донки, помахати спiнiнгом i повправлятися поплавчанкою. Хоча мiсце тут рибне – це зрозумiло з першого погляду, ловити зовсiм незручно – кам’янисте дно "з’їдає" всi снастi, а невеликi рибчики заставляють пiдсiкати i витягати снасть щохвилини. Пiсля години такого "ловiння", сиджу, палю цигарку i спостерiгаю трубопровiд. За одну зi свай, котрi пiдтримують трубу, певне, пiд час повенi зачепилося дерево. За ним – кiлька квадратних метрiв тихої води. Помiчаю, як там сплеснула важким срiблом риба. Головень!

Готую снасть. Спiнiнгове вудлище оснащую жилкою 0,3 мм, повiдок – 0,20, тягарець – "оливка". Ловлю десяток коникiв – стандартна принада на головеня. На трубi боязко – вiд погляду на вируючу воду паморочиться голова. Висота – метрiв п’ятнадцять. Повiльно спускаю жилку з насадженим коником до води. Насадку ледве видно. Починаю гру коником – неначе вiн потрапив до води i намагається злетiти. Дрiб’язок – однорiчнi головенчики та верхоплавки переслiдують коника, але схопити не можуть – замалi. Враз вся ота дрiбнота розлiтається навсiбiч, а з глибини з’являється широколоба голова червоноперого красеня – головеня грам на триста.

Вода таким чином заломлює променi, що з висоти головень здається, принаймнi, удвiчi бiльшим. Я так насторожуюсь, що чую биття власного серця. Головень кiлька секунд розглядає принаду, але не клює, а починає розчинятись у глибинi. Я роблю кiлька нервових рухiв коником, у вiдповiдь блискавичний кидок, сплеск i жилка поволi потяглася вбiк. Пiдсiчка – є! Вивести з берега такого головеня – не проблема, проте пiдняти його на висоту п’ятого поверху складно. Вудлище зiгнулося в дугу, котушка скрипить, але головень з роззявленою пащекою, ошелешений несподiваним польотом, наближається до мене. Швидко знiмаю його з гачка, не давши спам’ятатися i кидаю в торбу. Адреналiн нуртує в артерiях не лише вiд клювання, але й вiд щосекундної загорози полетiти з тiєї труби в рiку.

Наживляю на гачок двох коникiв i стравлюю жилку з котушки. Кiлька хвилин нiякої реакцiї немає, таки настрашив трохи рибу. Я вже подумав, чи часом не перейти на наступну сваю, яка теж вабила перспективним виром. Але враз клюнуло, та так, що я вiд несподiванки рвонув вудлище вгору! Результат не забарився – натягнута до краю снасть порвалася, жилка спружинила i тягарець кулею просвистiв бiля мого вуха. Оце так був на кiлограм, не менше, тiшу себе. Перев’язую снасть i незабаром отримую негайне клювання. Головень, на вагу бiльший вiд попереднього безпомiчно висить над Днiстром, а я несамовито кручу котушку, пiдтягуючи його до себе. Поспiшно хапаю рибу, а вона вивертається, б’є мене хвостом, кiлька секунд акробатичної боротьби на висотi i... звiльнений головень летить сторчма у воду.

Не пам’ятаю, про що я думав у цей момент, тому що енергiйно махав руками, намагаючись вiдновити рiвновагу i не чкурнути за тим головнем...

Поки долину вкрили су-тiнки, менi таки вдалося зловити ще кiлькох рибин i кiлькох втратити. Коли злiз на землю, в мене трусилися ноги i руки, але саме тодi я вiдчув, що таке рибальське щастя. Вранцi почував себе вже впевненiше. Засiкши рибу, я тепер вже не вiдразу тягнув її нагору, а давав трохи ковтнути повiтря, пiднi­мав над водою, вiдходив до берега, так, щоб, якщо риба i зiрвалася б, то впала би на берег.

Основна цiкавiсть такого ловiння була в тому, що можна було безпосередньо спостерiгати весь процес клювання. Я бачив, як панiчно розбiгалася дрiбнота, як пiдходили зграї "середнякiв" i поважнi "газди"–"крупняки". Риба виявилася на­багато хитрiшою, нiж я думав. Головенiв завжди настрожувало те, що комаха стрибає на одному мiсцi тодi, коли вона мала би плисти по течiї. Отож, доводилося вишукувати спокiйну воду за сваями, де стрибки коника виглядали природнiшими. В променях призахiдного сонця повiдок вiдкинув ледь помiтну тiнь на воду – зграя сполохано заглибилась в темну воду.

Надзвичайно цiкаво i здобутливо рибалити з висоти в травнi, коли вилiтають хрущi. В цей час можливе клювання двокiлограмових головенiв, тому без помiчника не обiйтися. Та й взагалi, висотне рибальство найкраще проводити як мiнiмум удвох, адже воно часом реально загрожує життю. На зовсiм небезпечних спорудах я застосовую альпiнiстську страхiвку

Треба зазначити, що в деякi весни, коли хрущiв вилiтає дуже багато, на них успiшно ловиться не лише головень, але й окунь, жерех, невеликi щупачки та iнша риба. Нiколи не забуду одного випадку на висотнiй риболовлi. Я ловив з невисокого пiдвiсного моста над рiчкою з кам’янистим ложем. Проводка хрущем – нi на поверхнi, нi у впiвводи не дала результату – головеня, певне, тут не було. Інша риба чомусь не зваблювалася апетитною насадкою. І от вже в сутiнках не­сподiвано я побачив, як немаленька риба, перевернувшись догори черевом (!) схопила хруща. Витягаю на мiсток рибу – неймовiрно, це пiдуста! До того часу, як зовсiм стемнiло (саме в цей час вилiтає хрущ), я зловив ще кiлька прекрасних пiдуст. Певне, рiчка було бiдною на ракоподiбних, ось пiдуста й перейшла на жукiв, хоча й доводиться цiй рибинi перевертатися догори черевом, адже рот пiдусти внизу ("пiд устами").

Зрештою, висотне рибальство – простiр для екпериментiв. З мостiв, дамб та трубо­проводiв можна ловити всiма видами риболовлi, а безпосереднє спостереження за процесом клювання, додатковi труднощi, пов’язанi з висотою, роблять таке рибальство надзвичайно цiкавим i високоспортивним.