Білий амур вважається одним з найбільш обережних і полохливих мешканців прісноводних водоймищ, боягузливішим від нього можуть бути хіба що короп і лящ, та й то лише в деяких випадках. Крім того, ловля білого амура ускладнюється його вередливістю у виборі їжі: клювати він буде тільки на те, чим харчується постійно, і ніякі делікатеси його не цікавлять. Будучи травоїдним, цей важкий красень поїдає поширену в даній водоймі рослинність, і тому найбільш ефективними наживками для ловлі білого амура можуть стати свіжі паростки камишу або молодий очерет. Однак не варто думати, що піднесена страва буде відразу схвалена білим амуром - його потрібно і зацікавити приманкою, і зробити так, щоб він не відчув небезпеку.
Рибалки що спеціалізуються на ловлі білого амура, прекрасно знають, як ця риба любить очерет, і завжди його заготовляють. Зазвичай це стебло 0,5-1м довжиною, листя на якому залишають тільки у верхній частині.
Найпростіша снасть для ловлі боягуза-вегетаріанця це будь-який міцний спінінг, оснащений добротною котушкою. Жилку вибирають залежно від розмірів потенційної здобичі, від 0,3 до 0,6 мм, номери гачків - 10-12. Ні поплавка, ні тягарців снасть не вимагає - вони в цьому випадку будуть тільки перешкодою. Сигналізатором клювання може виступити дзвіночок, а якщо ви не хочете зайвий раз лякати рибу, достатньо буде і налаштованої котушки.
Якщо стебло просто насадити на гачок і закинути у воду, клювання можна чекати довго - риба просто проігнорує таку приманку. Поплавки і донки неефективні з тієї ж причини: чим менш природнє положення тростини і чим більше навколо неї сторонніх предметів, тим вища ймовірність, що амур відійде від цього місця.
Коли білий амур годується, він ходить біля самої поверхні води і сильними ривками захоплює стебла очерету (як правило ті, що пустилися) - саме така його особливість і допомагає спостережливим рибалкам.
Щоб зловити білого амура, головне - правильно наживити і подати свіжу тростинку. Потрібно замаскувати гачок у листках, що залишились зверху, потім зробити кілька витків жилки навколо стебла і закинути цю конструкцію у водойму. Оптимальне місце для закидання - не далі півтора-двох метрів від очеретяної стіни, щоб створювалося враження, що стебло просто впало на водну гладь. Ідеально, якщо тростинка залишиться наплаву, припустимо також, щоб очищений її кінець трохи опустився в воду.
Стояти на березі і дивитися, коли риба зацікавиться саме вашою тростинкою - рішення не найрозумніше. Згадаймо, що білий амур - рідкісний боягуз, і тому рибалці краще сховатися за береговою рослинністю, міцно встановивши спінінг.
Якщо амур в даній водоймі водиться, клювання Вам практично гарантоване. Головне - не наробити помилок при підсіканні і виважуванні, і солідний трофей обов'язково потрапить у ваш садок.
|
