Сторінки: 1 2 3 »



Діти і рибалка проти наркотиків  На Харківщині відбувся дитячий фестиваль, де досвідчені рибалки навчали дітей ловити рибу і взагалі показували, що таке здоровий спосіб життя без шкідливих звичок. 



Якщо надворі непогода, а рибки почали активно поїдати корм, розшукуючи його в акваріумі, чекай поліпшення погоди. У чудову погоду риба раптом перестає брати корм, а у водоймах припиняється клювання – на негоду. Оцінюючи вплив погоди на клювання риби, потрібно пам`ятати таке: добре клює риба взимку - після першого льоду. Спостерігаючи за поводженням риби при зміні погоди, досвідчені рибаки встановили такі закономірності...


Риболовами давно помічено, що довгострокова поведінка риб за висить від пори року, від сили течії у водоймищі, від кормової бази, від розміру самої риби і від пресингу з боку риболовів.
Поведінка ручьевой форелі і озерною дуже різні, також як відмінна поведінка коропа від поведінки сазана. Прикладів можна привести множину. Те ж саме можна сказати і про поведінку такої риби як лящ. Часто вважають, що відмінні звички ляща, що живе в річках, від звичок цієї риби, що мешкає в стоячій воді.


Риболови йоржа неполюбляють: сопливий, колючий і дрібний, заважає ловити іншу рибу.
Але на деяких водоймищах попадаються «королівські» йоржі або наближені до них за розміром. Ось тоді від лову можна отримати деяке задоволення, особливо коли не бере інша риба.


Щороку в березні і квітні починаються повені майже на всіх річках Прикарпаття, Буковини, Галичини і Закарпаття. Дністер, Прут, Західний Буг, Тиса, Стрий та інші річки бурхливо розливаються, затоплюючи великі площі, так що вода заходить до сільських будинків. Тоді це вже стихійне лихо, течія несе великі купи сміття, скирти з сіном, гуцульські хати, здоровенні гілляки, а часом і цілі дерева.


Якось на початку вересня у п'ятницю поїхав я до брата в Жидачів допомогти картоплю копати. Поїхав після роботи, під вечір. Так, щоб на суботу залишитись.
Брат з дружиною саме накопали чотири мішки картоплі і вже лаштувались на велосипедах їх додому завезти.


Марена, мирон, усач – лише деякi з назв цього оригiнального мешканця кам’янистих фарватерiв. Ця своєрiдна рибина живе на такiй сильнiй течiї, що на вудках доводиться ставити стограмовi тягарi, полюбляє голандський сир "з душком" та хлiб з какао, а силою спротиву, при однаковiй вазi марена переважає коропа i може зрiвнятися лише з лососем...



Коли зустрiчаюсь з рибалками, розмовляю, помiж iншим всiм задаю одне й те ж запитання: чи пам’ятають вони свою першу рибу. "Першу рибу? — перепитували вони, i вiдразу на обличчях з’являвся мрiйний, романтичний вираз. — Звичайно, пам’ятаю...!” Таке не забувається. З глибин пам’ятi виринає мальовнича рiчечка поблизу залитого сонцем пасовиська, вудлища з лiщини, нехитра снасть i карасi "на долоню”, спокушенi запахом та смаком домашнього хлiба на гачку.


Ще класики рибальських порад помiтили: наскiльки "зручним" буде мiсце для рибалки, настiльки ж воно виявиться i порожнiм. Стрiмчастi береги, мульке дно, непрохiднi хащi – саме такими є береги бiля рибних мiсць. А сьогоднiшня наша розповiдь – про мiсця для риболовлi, не лише здобутливi, але й навiть трохи не­безпечнi для самого рибалки.


Вiталiй Сингаєвський – працiвник Івано-Франкiвського лiсокомбiнату, спочатку не надто охоче погоджувався на iнтерв'ю. Мовляв, я ж рекордних трофеїв не ловив, рибалю простими, народними методами... Проте, не буває так, щоб людина рибалила кiлька десяткiв рокiв, i не мала в своєму арсеналi якихось цiкавих, а iнодi навiть "секретних" снастей та принад. Так i сталося...
1-10 11-20 21-26