Все про пошук хижої риби ( осіню та зимою ). - З під льоду - Все про рибалку, рибалка відео ловля щуки та ловля окуня.
Все про пошук хижої риби ( осіню та зимою ).


Збираючись на зимову рибалку за хижаком ви повинні знати всі особливості повадок риби в даний час, на даному місці. Це і є основним принципом зимової рибалки який не залише вас без риби! Також в основному не потрібно забувати що рибалка - це не тільки риба, але й велике задоволення яке приносить вам природа. 
На мій погляд, факторів, що впливають на результат, кілька. Це майстерність рибалки, знання водойми, вміння правильно вибрати місце, ну і, звичайно, в якійсь мірі - везіння. Але з усіх цих пунктів я хочу зупинитися на виборі місця для ловлі риби спінінгом взимку, адже іноді вміння правильно оцінити обстановку на водоймі, виробити правильну стратегію і виходячи з цього вибрати акваторію грає вирішальну роль в досягненні мети.

Частенько спінінгісти нарікають на те, що, мовляв, сьогодні не клює, а в минулому році ми тут ловили ледь не з кожного закидання, і, як правило, основною причиною називають скорочення чисельності хижака на річці. Але якщо розібратись, то з'ясовується, що ловили вони в листопаді, а зараз лютий, та ще й вода тоді була висока. Ось тут-то і виявляється, що винне не падіння чисельності хижака, (вірніше не лише падіння чисельності), а неправильний вибір місця. Звідси правило, що спиратися на статистику можна, але з оглядкою на сезонні особливості поведінки риб.

У цілому, з настанням зими ситуація по річці різко змінюється, біла риба скочується в так звані "зимувальні ями", хижак в основній своїй масі також дотримується серйозних глибин або прилеглих до них ділянок. Тому є дві причини: це перехід на зимовий стиль життя і значне падіння рівня води на водоймі. Завдяки цьому, перспективні місця для спінігування взимку значно простіше виявити. Так звані зимові місця можна поділити на дві групи: ті, які працюють на самому початку і наприкінці зими, і ті, де риба тримається протягом усього холодного сезону.

До першого можна віднести різноманітні перекати, неглибокі виходи з русла з усякого роду нерівностями або корягами на дні. Тобто ті місця, де хижак активно годується, нагулюючи жир в переддень довгої і важкої зими, або вже ближче до весни жирує перед нерестом.

Місця, на яких риба тримається протягом усієї зими, у свою чергу, теж діляться на дві групи. Перша - точки, в яких шанси піймати хижака зберігаються протягом усього дня, другі - так звані, місця "виходу", куди риба виходить активно годуватися.

До першої групи належать прируслові ями з поздовжніми або поперечними брівками, а ще краще, якщо з коряжником. До точок "виходу" можна зарахувати прилеглі до ям мілководні ділянки з усілякими нерівностями дна, місця із середніми глибинами і несильною течією, виходи з досить серйозних ям з різкими перепадами глибин.

Позитивна сторона ділянок стаціонарного перебування риб, на мій погляд, полягає в наступному. Це, по-перше, ловля, що не вимагає частих переміщень по березі, а, по-друге, можливість зачепити гідний, трофейний екземпляр. До недоліків я б відніс монотонність і одноманітність самого процесу ловлі, та ще досить великий шанс не впіймати взагалі нічого. Цей небажаний факт можна пояснити досить жорстким пресингом таких місць з боку великого числа спінінгістів. Якщо, звичайно, ви не знайшли щось нове і нікому не відоме.

У точок "виходу" у цьому відношенні перевага. Полягає вона в наступному. З причини того, що риба туди виходить годуватися, і ловля в таких місцях передбачає "полювання" за активним хижаком, рибалка може вийти дуже навіть результативною. І якщо ви потрапили на "вихід", то, повірте на слово, нудьгувати вам не доведеться.

Про принципи вибору місця.

Осінь - це пора передзимової активності хижака, період, коли риба "жирує", переміщаючись по водоймі слідом за зграями дрібної риби, намагаючись якомога щільніше набити свій шлунок. На цей момент клювання, як правило, хороше, а всі природні катаклізми можуть лише незначно його погіршити, але щоб від впливу зовнішніх факторів хижак зовсім перестав годуватися - такого практично не буває. І якщо на вулиці стоять ще досить теплі деньки, то доцільніше шукати рибу на невеликих або середніх глибинах. У такій ситуації у вигідній позиції виявиться той, хто відправиться на річку на автомобілі, завдяки якому можна охопити порівняно велику акваторію і швидше знайти місця концентрації хижої риби (за умови планомірного і усвідомленого відвідування найбільш перспективних місць, зрозуміло). Якщо ж ви вирушили на риболовлю на громадському транспорті в добре знайоме і вивчене вами місце, то теж не впадайте у відчай - в цей час на водоймі пік активності, і свою рибу ви зловите, просто ваш улов може виявитися трохи скромнішим.

Навесні приблизно та ж картина, що й восени. Різниця лише в тривалості виходів за часом - вони значно коротші, ніж восени. А орієнтири при пошуку хижака ті ж.

Взимку, а точніше в період "глухої зими", все значно складніше. Можна об'їхати пів водойми, намагаючись домогтися успіху "методом тику", не впіймавши при цьому нічого.

В цей період зими краще за інших себе зарекомендувала тактика усвідомленого облову вивченої ділянки річки. Обов'язковими умовами при виборі ділянки є наступні. Дана акваторія повинна включати в себе дві групи місць: "вихідні" та ті, де риба "живе", при цьому вони повинні знаходитися на незначній відстані один від одного. Відстань має дозволяти спінінгістові досить швидко змінити місце лову на принципово нове, виходячи з тимчасових, метеорологічних і будь-яких інших факторів, що впливають на поведінку хижака. Це дозволяє витрачати час раціонально. При хорошому знанні вибраної ділянки можна скласти план облову "стаціонарних" і "вихідних" місць, виходячи з часу виходу хижої риби. Іншими словами, приїхавши на водойму, Ви можете почати ловлю на закоряженних мілинах, потім перейти для облову глибинних брівок, і, нарешті, під вечір обловити вихід з якої-небудь серйозної ями.

Даний приклад не варто розцінювати як правило. Ваш план дій повинен грунтуватися на географічних особливості вибраного вами місця, погодних умовах, і, звичайно, досвіді попередніх рибалок.

Систематизуючи все вище сказане, можна дати наступну рекомендацію. Якщо Ви відправляєтеся на рибалку в середині зими, не варто вибирати якусь одну локальну точку, досить віддалену від інших. У кращому випадку ви "вимучите" один або два хвостики, в найгіршому - взагалі не побачите клювання, і якщо справи підуть за другим сценарієм, то і змінити місце лову буде досить проблематично. Звичайно, можна скористатися автотранспортом або подолати енну кількість кілометрів пішки по глибокому снігу, але при цьому зовсім не факт, що на нове місце ви потрапите в потрібний час. Адже в середині зими часовий відрізок активності хижака важко передбачуваний і досить швидкоплинний. Щоб опинятися в потрібному місці в потрібний час, необхідно дуже добре володіти інформацією про водойму в цілому і мати статистику клювання з того чи іншого місця, і то зовсім не факт, що ваш план спрацює.

Набагато доцільніше й ефективніше зупинити свій вибір на ділянці річки, який включає в себе кілька точок з принципово різними глибинами, рельєфом і течією, де завжди зберігається можливість кардинально поміняти умови лову. Не побачивши клювань на одній точці, можна спробувати щастя на інший, що принципово відрізняється від першої.

При усвідомленій зміні місць, при досвіді і розумінні способу життя підводних мешканців ви завжди будете з рибою, незважаючи на всілякі зовнішні чинники, що заважають ефективній рибалці на берегах зимової річки.

Категорія: З під льоду | Переглядів: 1705 | Додав: rubalka-mr | Рейтинг: 5.0/2 |
Всього коментарів: 0
Добавляти коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі - зареєструйтесь, або увійдіть ввівши пароль і логін !
[ Регістрація | Вхід ]
[BODY]