|
Василя Івановича і Петьку відряджали до Африки, залучати аборигенів до цивілізації. Через деякий час приїжджає до них перевіряючий, подивитися на результати. Василя Івановича на місці не виявилось, пішли з Петькой шукати його на річці. І точно, по Лімпопо мчиться на катері Чапаєв, буксирує негра на водних лижах.
Перевіряючий хвалить: - О! Та ви тут культурний відпочинок упроваджуєте, водні види спорту розвиваєте. Петька відповідає: - Та ні. Це Василь Іванович знову крокодила на живця ловить. |
|
Мужик на рибалку пішов, сів, налив стопку, поставив поряд з собою і рибалить. Година сиділа, замучилася чекати. Раптом - клює. Ну він підсік
дістає, а з гачка маленький карасик зірвався і прямо в стакан. Мужик карася викинув, цюкнув і далі сидить. Раптом до нього риба повалила, та все великі. Мужик наловив, скільки треба, зібрався і пішов. У ставку дві риби базарують: - А карась, падла, говорить: "Налівааают, а потім отпуськаааают" |
|
Два рибаки багато днів підряд випливають на човні, але ніяк не можуть знайти рибне місце. І ось одного разу їм повезло. Коли вони повернулися на
беріг і здали човен, один з них питає іншого: - Ти запам'ятав те місце, де ми сьогодні ловили? - За кого ти мене приймаєш?! Я намалював хрестик на дні човна. - Дурень!!! Нам завтра можуть видати інший човен!!! |
|
Анекдот з грузином
|
Щороку в березні і квітні починаються повені майже на всіх річках Прикарпаття, Буковини, Галичини і Закарпаття. Дністер, Прут, Західний Буг, Тиса, Стрий та інші річки бурхливо розливаються, затоплюючи великі площі, так що вода заходить до сільських будинків. Тоді це вже стихійне лихо, течія несе великі купи сміття, скирти з сіном, гуцульські хати, здоровенні гілляки, а часом і цілі дерева.
|
Якось на початку вересня у п'ятницю поїхав я до брата в Жидачів допомогти картоплю копати. Поїхав після роботи, під вечір. Так, щоб на суботу залишитись. Брат з дружиною саме накопали чотири мішки картоплі і вже лаштувались на велосипедах їх додому завезти. |
Марена, мирон, усач – лише деякi з назв цього оригiнального мешканця кам’янистих фарватерiв. Ця своєрiдна рибина живе на такiй сильнiй течiї, що на вудках доводиться ставити стограмовi тягарi, полюбляє голандський сир "з душком" та хлiб з какао, а силою спротиву, при однаковiй вазi марена переважає коропа i може зрiвнятися лише з лососем...
|
 Коли зустрiчаюсь з рибалками, розмовляю, помiж iншим всiм задаю одне й те ж запитання: чи пам’ятають вони свою першу рибу. "Першу рибу? — перепитували вони, i вiдразу на обличчях з’являвся мрiйний, романтичний вираз. — Звичайно, пам’ятаю...!” Таке не забувається. З глибин пам’ятi виринає мальовнича рiчечка поблизу залитого сонцем пасовиська, вудлища з лiщини, нехитра снасть i карасi "на долоню”, спокушенi запахом та смаком домашнього хлiба на гачку. |
Ще класики рибальських порад помiтили: наскiльки "зручним" буде мiсце для рибалки, настiльки ж воно виявиться i порожнiм. Стрiмчастi береги, мульке дно, непрохiднi хащi – саме такими є береги бiля рибних мiсць. А сьогоднiшня наша розповiдь – про мiсця для риболовлi, не лише здобутливi, але й навiть трохи небезпечнi для самого рибалки.
|
Вiталiй Сингаєвський – працiвник Івано-Франкiвського лiсокомбiнату, спочатку не надто охоче погоджувався на iнтерв'ю. Мовляв, я ж рекордних трофеїв не ловив, рибалю простими, народними методами... Проте, не буває так, щоб людина рибалила кiлька десяткiв рокiв, i не мала в своєму арсеналi якихось цiкавих, а iнодi навiть "секретних" снастей та принад. Так i сталося...
|
